№ карточки:    Фамилия:
0шт.0,00грн.
Корзина
Подписка
Подписаться
Опрос
Устраивают ли Вас цены в нашей аптеке?
  • да, устраивают
  • цены приемлемые, но есть дешевле
  • дорого, но устраивают
  • нет, не устраивают

Наклофен супп 50 мг №10

  1. Главная
  2. »
  3. Товар
Наклофен супп 50 мг №10
Цена
для интернет заказа
96,69 грн.
Производитель: KRKA
Требуется рецепт
Состав:
Жир твердый,
Диклофенак натрия, 50мг

Наклофен - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби, у складі якого міститься диклофенак.

Використовується як знеболювальний засіб при:

  • травмах м'яких тканин
  • після пологів
  • при первинній та вторинній дисменореї
  • при різних стоматологічних процедурах після хірургічних втручань
  • при ниркових коліках та коліках жовчного міхура

Инструкция Наклофен супп 50 мг №10 Показать полностью

Наклофен

Naklofen

Склад:

діюча речовина: 1 супозиторій містить диклофенаку натрію – 50 мг;

допоміжні речовини: твердий жир.                                

Лікарська форма. Супозиторії.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Диклофенак. Код АТС М01А В05.

Клінічні характеристики.

Показання.

Захворювання, лікування яких потребує протизапальної і/або знеболювальної дії:

  • запальні і дегенеративні ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит, серонегативний спондилоартрит, хронічний ювенільний артрит, інші артрити, больові синдроми з боку хребта;
  • гострий напад подагри;
  • ревматичні захворювання позасуглобових м’яких тканин;
  • запальні та болісні стани скелетно-м'язової системи.

Як знеболювальний препарат Наклофен застосовується при первинній дисменореї, при посттравматичних та післяопераційних больових синдромах, при різних стоматологічних процедурах, після хірургічних втручань.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких інгредієнтів цього препарату, саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних засобів, яка проявляється у вигляді бронхіальної астми, кропив’янки і риніту.

Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки в активній формі, шлунково-кишкова кровотеча або перфорація.

Пацієнти з запальними ураженнями та кровотечею в аноректальній зоні.

Тяжка серцева, ниркова та печінкова недостатність.

III триместр вагітності та період годування груддю.

Супозиторії не призначені для лікування дітей.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим пацієнтам, які погано переносять пероральний прийом таблетованих форм, слід застосовувати супозиторії у відповідних дозах. Лікування може проводитись із застосуванням однієї лікарської форми чи у комбінації, із розрахунку на добову дозу 150 мг.

Необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу та, якщо можливо, протягом мінімального терміну.

Початкова доза становить 100 мг-150 мг диклофенаку на добу залежно від тяжкості захворювання, тобто по 1 супозиторію  2-3 рази на добу. Підтримуюча доза становить 100 мг диклофенаку на добу, тобто по 1 супозиторію двічі на добу.

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально, вона становить від 50 до  

150 мг. Початкова доза може бути від 50 до 100 мг, але за необхідності її можна ненадовго збільшити (до 200 мг). Застосування препарату слід розпочинати якомога раніше після виникнення перших больових симптомів. Термін лікування препаратом становить декілька днів і залежить від динаміки регресії симптомів.

При лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту добову дозу можна збільшити до 3 мг/кг, що є максимальною добовою дозою,і вона не повинна перевищувати 150 мг на добу.

Спосіб застосування супозиторіїв.

Супозиторії треба вводити у пряму кишку якомога глибше, бажано після очищення кишечнику. Супозиторії не слід ділити на частини, оскільки подібна зміна способу застосування препарату може призвести до порушення розподілу активної речовини.

Побічні реакції.

Побічні ефекти, що можуть виникнути під час застосування диклофенаку, класифіковані в наступні групи згідно з їх частотою:

дуже часто > 1/10

часто > 1/100, < 1/10

нечасто > 1/1 000, <1/100

рідко > 1/10 000, < 1/1 000

дуже рідко < 1/10 000, включаючи окремі випадки.

Порушення з боку органів чуття:

-           дуже рідко: зорові порушення, затуманення зору, диплопія, дзвін у вухах, розлади слуху

часто: вертиго.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто: висипи;

рідко: кропив’янка;

дуже рідко:  висипи у вигляді пухирів, екзема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, випадіння волосся, реакції фоточутливості; пурпура, у т. ч. алергічна, свербіж.

Порушення з боку травного тракту:

часто: нудота, діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, блювання, анорексія;

- рідко: гастрит, шлунково-кишкова кровотеча (криваве блювання, мелена, діарея з домішками крові), виразка шлунка і кишечнику, що супроводжується або не супроводжуються кровотечею чи перфорацією;

окремі випадки: неспецифічний геморагічний коліт, рецидив або погіршення виразкового коліту чи хвороба Крона, стоматит, глосит, порушення функції стравоходу, діафрагмоподібний стеноз кишечнику, панкреатит.

Порушення з боку печінки та жовчного міхура:

-        часто: підвищення рівня трансаміназ;

рідко: жовтяниця, безсимптомний гепатит, гострий гепатит, хронічний активний гепатит, гепатоцелюлярний некроз і холестаз;

окремі випадки: фулмінантний гепатит.

Порушення з боку нервової системи:

часто: головний біль, запаморочення;

-     рідко: запаморочення, депресія, безсоння, втома, відчуття тривоги, дратівливість, сонливість, парестезії, порушення пам´яті, судоми, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:

-           рідко: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, гематурія;

-           окремі випадки: інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, некротичний папіліт, протеїнурія, затримка рідини та набряк.

Порушення з боку імунної системи:

-         рідко: висип, екзантема, реакції гіперчутливості, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок);

-        дуже рідко: свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

 Порушення з боку серцево-судинної системи:

-           дуже рідко: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, васкуліт.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної систем:

-           дуже рідко: тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз.

Психічні порушення:

дуже рідко: дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.

Порушення з боку дихальної системи:

рідко: астма (включаючи задишку), бронхоспазм;

дуже рідко: пневмоніт.

Порушення в місці введення:

часто: подразнення;

рідко:  набряк.

Якщо матимуть місце тяжкі побічні ефекти, то лікування слід припинити.

Передозування.

При лікуванні лише супозиторіями передозування малоімовірне.  Крім нудоти, блювання, діареї, епігастрального болю, запаморочення, шуму у вухах і дратівливості, також можуть з’явитись криваве блювання, мелена, розлади свідомості, пригнічення дихання, судоми і ниркова недостатність, шлунково-кишкові кровотечі. Проводиться симптоматичне та підтримуюче лікування. Це стосується лікування таких проявів, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, пригнічення дихання. Малоімовірно, що такі специфічні лікувальні заходи, як форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія будуть ефективними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білками крові і піддаються інтенсивному метаболізму.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Хоча диклофенак не чинить тератогенної дії, але при його застосуванні вагітними жінками рекомендується ретельно зважувати потенційні переваги лікування і ризик для плоду.

Диклофенак не рекомендується застосовувати протягом останнього триместру вагітності та в період годування груддю.

Діти.

Супозиторії не призначені для лікування дітей.

Особливості застосування.

Для всіх НПЗП характерні шлунково-кишкові кровотечі, виразки та перфорації, які могли бути фатальними та спостерігатись у період лікування на фоні попереджувальних симптомів або за їх відсутності, або у пацієнтів з серйозними шлунково-кишковими явищами в анамнезі. Загалом, такі явища найнебезпечніші для пацієнтів літнього віку. В окремих випадках, коли у пацієнтів, які застосовують Наклофен, розвиваються ці ускладнення, препарат потрібно відмінити.

Протягом терапії препаратом потрібне пильне медичне спостереження за пацієнтами із симптомами, що вказують на захворювання шлунково-кишкового тракту або мають в анамнезі дані про виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки; хворим на виразковий коліт або хворобу Крона, а також пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Для зменшення ризику токсичного впливу на шлунково-кишковий тракт у пацієнтів із виразкою в анамнезі, зокрема ускладненою кровотечею та перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку лікування слід розпочинати із найменшої ефективної дози та дотримуватися її в подальшому.

Завдяки своїм фармакодинамічним властивостям, Наклофен, як і інші НПЗП, може маскувати ознаки і симптоми, характерні для інфекційно-запальних захворювань. Пропасниця сама по собі не є показанням до застосування препарату.

Для пацієнтів, які отримують супутню терапію ацетилсаліциловою кислотою або іншими лікарськими засобами, що можуть посилити ризик розвитку побічних ефектів, треба розглянути питання щодо комбінованої терапії захисними засобами (наприклад, інгібіторами протонного насоса). У пацієнтів, які отримують супутню терапію системними кортикостероїдами, може підвищитись частота небажаних гастроінтестинальних ефектів, а при сумісному застосуванні з антикоагулянтами чи протитромбоцитарними засобами існує ризик виникнення кровотечі. Необхідно утримуватись від сумісного застосування Наклофену з іншими НПЗП, включаючи інгібітори циклооксигенази-2.

НПЗП можуть збільшити ризик виникнення серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть виявитися летальними, у зв’язку з чим Наклофен не рекомендується для лікування післяопераційного болю під час операції з аортокоронарного шунтування.

У зв’язку із застосуванням НПЗП, включаючи Наклофен, дуже рідко повідомлялося про тяжкі, навіть фатальні, шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій існує на початку терапії, а розвиток цих реакцій спостерігається у більшості випадків у перший місяць лікування. Наклофен слід відмінити при перших проявах шкірного висипу, виразок слизової оболонки або будь-яких інших проявах гіперчутливості.

У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа, хронічними обструктивними захворюваннями легенів чи хронічними інфекціями дихального тракту, алергічні реакції на НПЗП відмічаються частіше, ніж у інших пацієнтів. Отже, при лікуванні таких пацієнтів потрібна особлива обережність.

Як і при лікуванні іншими НПЗП, може підвищуватися рівень одного або декількох печінкових ферментів. При тривалій терапії Наклофеном показано регулярне дослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показників печінки зберігаються або посилюються або якщо розвиваються ознаки чи симптоми, що вказують на захворювання печінки, а також у тому разі, коли виникають інші побічні явища (наприклад, еозинофілія, висипи тощо), Наклофен слід відмінити. Гепатит при застосуванні препарату може виникнути без продромальних явищ. Обережність необхідна при призначенні Наклофену хворим із печінковою порфірією, оскільки препарат може провокувати напади порфірії.

Оскільки простагландини відіграють важливу роль у підтриманні ниркового кровотоку, особлива обережність потрібна при лікуванні Наклофеном пацієнтів з порушеннями функції серця або нирок (у т.ч. функціональною нирковою недостатністю на фоні гіповолемії, нефротичного синдрому, вовчакової нефропатії та декомпенсованого цирозу печінки), пацієнтів з артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтів літнього віку, хворих, які застосовують діуретичні засоби, а також хворих, які мають значне зменшення об’єму циркулюючої плазми крові будь-якої етіології, наприклад, до і після масивних хірургічних втручань. У таких випадках під час застосування Наклофену як запобіжний захід рекомендується проводити регулярний контроль функції нирок. Після відміни препарату функція нирок, як правило, відновлюється до початкового рівня.

При тривалій терапії Наклофеном, як і при застосуванні інших НПЗП, рекомендується контролювати стан периферичної крові.

Наклофен, як і інші НПЗП, може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів. Тому пацієнтам з порушеннями гемостазу потрібен пильний лабораторний контроль.

Необхідно з обережністю застосовувати препарат пацієнтам літнього віку. Особливо це стосується ослаблених пацієнтів або пацієнтів з низькою масою тіла; їм рекомендується призначати Наклофен у мінімальній ефективній дозі.

Наклофен, як й інші НПЗП, може гальмувати дію діуретичних та гіпотензивних засобів (β-блокатори, інгібітори АПФ). Тому пацієнтам, особливо літнім, цю комбінацію необхідно призначати з обережністю та періодично контролювати артеріальний тиск. Пацієнти повинні отримувати оптимальне надходження рідини в організм після початку та періодично під час супутньої терапії, особливо при призначенні діуретичних засобів і інгібіторів АПФ, необхідно контролювати функцію нирок. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків може призводити до підвищення рівня калію у сироватці крові (у випадку застосування такої комбінації лікарських засобів цей показник слід регулярно контролювати).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнтам, у яких під час терапії Наклофеном  виникають запаморочення або інші неприємні відчуття з боку центральної нервової системи, включаючи порушення зору, не слід керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Наклофен може підвищувати концентрації літію та дигоксину у плазмі крові.

Діуретичні та гіпотензивні засоби. Наклофен, як й інші НПЗП, може гальмувати дію діуретичних та гіпотензивних засобів (β-блокатори, інгібітори АПФ).

НПЗП та кортикостероїди. Одночасне системне застосування НПЗП та кортикостероїдів може збільшувати частоту побічних реакцій.

Антикоагулянти та протитромбоцитарні засоби. Хоча у клінічних дослідженнях не було встановлено впливу диклофенаку на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, які одночасно застосовували диклофенак і ці препарати. Тому, у випадку такого поєднання лікарських засобів, рекомендується пильне і регулярне спостереження за пацієнтами.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).

Супутнє застосування НПЗП та СІЗЗС може збільшувати ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Протидіабетичні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що диклофенак може застосовуватися сумісно з пероральними протидіабетичними засобами і не змінювати їх лікувальної дії. Проте є деякі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що обумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних препаратів під час застосування диклофенаку. З цієї причини рекомендовано під час терапії контролювати рівень глюкози в крові.

Колестипол та холистерамін. Одночасне застосування диклофенаку та колестиполу або холестираміну зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 % та 60 % відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом у декілька годин.

Препарати, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби. Препарати, які стимулюють ферменти, наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фентоїн, звіробій (Hypericum perforatum) та інші, теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку у плазмі крові.

Метотрексат. Слід бути обережними, призначаючи НПЗП менше ніж за 24 години до або після застосування метотрексату, оскільки у таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові і посилюватися його токсична дія.

Циклоспорин. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину. Тому препарат слід призначати у менших дозах, ніж ті, що призначалися б пацієнтам, які не приймають циклоспорин.

Антибактеріальні засоби - похідні хінолону. Є поодинокі повідомлення про розвиток судом у хворих, які одночасно застосовували похідні хінолону та НПЗП.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Диклофенак – це нестероїдний протизапальний препарат зі знеболювальними, протизапальними та антипіретичними властивостями. Він пригнічує активність циклооксигенази і тим самим синтез простагландинів. Протягом лікування диклофенаком зниження рівнів простагландинів спостерігалось в сечі, слизовій шлунка та синовіальній рідині.

Цей препарат застосовується при лікуванні всіх форм ревматичних захворювань і для пригнічення болю різного походження.

Фармакокінетика.

Після ректального введення диклофенак швидко всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 1 годину. При лікуванні супозиторіями їжа не впливає на максимальну концентрацію диклофенаку у сироватці крові.

99 % диклофенаку зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбумінами.

Диклофенак легко проникає у синовіальну рідину, де його концентрація становить 60-70 % від рівня у сироватці крові. Через 3-6 годин концентрація препарату та його метаболітів у синовіальній рідині вища, ніж концентрація в сироватці крові. Із синовіальної рідини диклофенак виводиться значно повільніше, ніж із сироватки крові.

Період біологічного напіввиведення диклофенаку становить 1-2 години. При незначній нирковій або печінковій недостатності він не змінюється.

Практично весь диклофенак метаболізується в печінці, переважно завдяки гідроксилюванню і метоксилюванню. Приблизно 70 % диклофенаку виводиться із сечею у вигляді фармакологічно неактивних метаболітів. Лише 1 % препарату виводиться в неметаболізованому стані. Решта метаболітів виводиться із жовчею та калом.

У людей літнього віку не відбувається значних змін в абсорбції, розподілі, метаболізмі та виведенні диклофенаку.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії конічної форми, білого або світло-жовтого кольору.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 супозиторіїв у стрипі; по 2 стрипи у  картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

С Наклофен супп 50 мг №10 покупают

АптекаАдрес, телефонЦена в аптеке
Аптека гормональных препаратов №1
Ограниченное количество

Адрес: бул. Леси Украинки, 9.

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

98,12
Аптека гормональных препаратов №2

Адрес: ул. М. Тимошенко, 29, в секции №5 жилого дома.

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

98,12
Аптека гормональных препаратов №3

Адрес: бул. Т. Шевченко, 36а (36).

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

96,69
Аптека гормональных препаратов №4

Адрес: пр. Соборности, 4 .

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

96,69
Аптека гормональных препаратов №5

Адрес: ул. Василия Липковского, 25 (Урицкого, 25)

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

96,69
Аптека гормональных препаратов №6
Ограниченное количество

Адрес: ул. Иоанна Павла II, 16.

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

98,12
Аптека гормональных препаратов №7

Адрес: ул. Вадима Гетьмана, 46/2

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

98,12
Здоровье, дарованное природой