№ карточки:    Фамилия:
0шт.0,00грн.
Корзина
Подписка
Подписаться
Опрос
Устраивают ли Вас цены в нашей аптеке?
  • да, устраивают
  • цены приемлемые, но есть дешевле
  • дорого, но устраивают
  • нет, не устраивают

Наклофен ретард таб 100 мг №10

  1. Главная
  2. »
  3. Товар
Наклофен ретард таб 100 мг №10
Цена
Только для ИНТЕРНЕТ заказа
55,00 грн.
Производитель: KRKA
Требуется рецепт
Состав:
Диклофенак натрий, 100мг
Тальк,
Магния стеарат,
Повидон,
Сахароза,
Спирт цетиловый,
Диклофенак натрия, 100мг
Кремния диоксид коллоидный безводный,
Гипромеллоза,
Краситель сикофарм красный 30 (Е172),
Титана диоксид (Е171),
Макрогол 6000,
Полисорбат 80,

Наклофен - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби, у складі якого міститься диклофенак.

Використовується як знеболювальний засіб при:

  • травмах м'яких тканин
  • після пологів
  • при первинній та вторинній дисменореї
  • при різних стоматологічних процедурах після хірургічних втручань
  • при ниркових коліках та коліках жовчного міхура

Инструкция Наклофен ретард таб 100 мг №10 Показать полностью

Наклофен ретард

Naklofen retard

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка пролонгованої дії містить диклофенак натрію – 100 мг;

допоміжні речовини: сахароза, спирт цетиловий, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, заліза оксид червоний (E172), титану діоксид (Е171), макрогол 6000, полісорбат 80, тальк.                                    

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Диклофенак. Код АТС М01А В05.

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Запальні ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт, остеоартрит, спондилоартрит, больовий синдром різної локалізації, позасуглобовий ревматизм;
  • посттравматичний і післяопераційний біль, запальний процес і набряк;
  • больові та/або запальні стани в гінекології (наприклад, первинна дисменорея, аднексит);
  • напади  мігрені.

Протипоказання.

Виразка шлунка або кишечнику.

Відома гіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату.

Виражена серцева або ниркова, або печінкова недостатність.

Останній триместр вагітності.

Період годування груддю

Дитячий вік.

Як і інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), Наклофен ретард протипоказаний
пацієнтам, у яких напади бронхіальної астми, кропив'янки або гострого риніту провокуються прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, які мають здатність інгібувати простагландин-синтетазу.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Наклофену ретард призначені насамперед для довгострокового лікування.

Початкова  та підтримуюча доза 100 – 150 мг на добу.

При тривалій терапії, як правило, достатнім є застосування 100 мг на добу.

При призначенні добової дози 150 мг диклофенаку, можна поєднати прийом Наклофену ретард  з таблетками Наклофену по 50 мг або з супозиторіями.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час або одразу після їжі.

Таблетки пролонгованої дії не призначені для лікування дітей.

Побічні реакції.

Побічні ефекти, що можуть виникнути під час вживання диклофенаку, класифіковані в наступні групи згідно їх частотою:

дуже часто > 1/10;

часто > 1/100, < 1/10;

нечасто > 1/1 000, <1/100;

рідко > 1/10 000, < 1/1 000;

дуже рідко < 1/10 000, включаючи окремі випадки.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже поширені: нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, метеоризм, анорексія;

поширені: гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, блювання кров'ю, геморагічна діарея, мелена,

шлунково-кишкова виразка (з кровотечею або перфорацією чи без них);

непоширені: коліт (у тому числі геморагічний коліт або загострення виразкового коліту, або

хвороба Крона), запор, стоматит, глосит, захворювання стравоходу, діафрагмальне звуження

кишечнику, панкреатит.

З боку нервової системи:

дуже поширені: головний біль, запаморочення;

поширені:   сонливість,   парестезія,   порушення   пам'яті,   судоми,   відчуття   тривоги,   тремор,

асептичний менінгіт;

непоширені: порушення смакових відчуттів, порушення мозкового кровообігу.

З боку серцево-судинної системи:

непоширені:   відчуття  серцебиття,   біль  у  грудях,   серцева  недостатність,   інфаркт  міокарда,

артеріальна гіпертензія, васкуліт.

З боку органа зору:

непоширені: порушення зору, затуманений зір, диплопія.

З боку органа слуху:

дуже поширені: вертиго;

непоширені: шум у вухах, порушення слуху.

З боку шкіри та підшкірної тканини:

дуже поширені: шкірний висип;

поширені: кропив'янка;

непоширені:  бульозний  висип,  екзема,  еритема, мультиформна еритема,  синдром  Стівенса-

Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит,

випадання волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.

З боку нирок та сечовивідних шляхів:

непоширені:   гостра   ниркова  недостатність,   гематурія,   протеїнурія,   нефротичний   синдром,

інтерстиціальний нефрит, медулярний некроз нирки.

З боку гепатобіліарної системи:

дуже поширені: підвищений рівень трансаміназ у сироватці крові;

поширені: гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки;

непоширені: блискавичний гепатит.

З боку кровоносної та лімфатичної системи:

непоширені: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (в тому числі гемолітична та апластична анемія),

агранулоцитоз.

З боку дихальної системи:

поширені: бронхіальна астма (в тому числі задишка);

непоширені: пневмоніт.

З боку імунної системи:

поширені:   реакції  гіперчутливості,   анафілактичні  та  анафілактоїдні  реакції  (в  тому  числі

артеріальна гіпотензія і шок);

непоширені: ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк обличчя).

Порушення психіки:

непоширені: дезорієнтація, депресія, безсоння, жахливі сновидіння, дратівливість, психотичні

розлади.

Загальні порушення та стан у місці ін'єкції:

поширені: набряк.

Якщо матимуть місце важкі побічні ефекти, то лікування слід припинити.

Передозування.

Типової клінічної картини, характерної для передозування диклофенаку, не існує. Передозування може супроводжуватися такими симптомами, як блювання, шлунково-кишкові кровотечі, діарея, запаморочення, дзвін у вухах або судоми. У випадку вираженого отруєння можливі розвиток гострої ниркової недостатності та уражень печінки.

Лікування. Лікування гострого отруєння нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) полягає у застосуванні підтримуючої і симптоматичної терапії. Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Використання диклофенаку у вагітних жінок не вивчалося. Таким чином у період І і II триместрів вагітності Наклофен ретард можна призначати лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, і лише в мінімальній ефективній дозі. Як і інші НПЗЗ, Наклофен ретард протипоказаний в останні 3 місяці вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).

Оскільки після прийому Наклофен ретард, як і у випадках прийому інших НПЗЗ, активна речовина проникає у грудне молоко, даний препарат протипоказаний в період годування груддю.

Є дані, що застосування НПЗЗ може негативно впливати на фертильність жінок, тому препарати даної групи не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність, або пацієнткам, які страждають на безпліддя.

Діти. Протипоказано застосування препарату дітям через високий вміст активної речовини у таблетці пролонгованої дії.

Особливості застосування.

Для всіх НПЗП характерні шлунково-кишкові кровотечі, виразки та перфорації, які могли   бути   фатальними,   та   могли   відмічатися   в   період   лікування,   на   фоні попереджувальних симптомів, або за їх відсутності, або у пацієнтів з серйозними шлунково-кишковими явищами в анамнезі. Загалом, такі явища найбільш небезпечні для пацієнтів літнього віку. В окремих випадках, коли у пацієнтів, які застосовують Наклофен ретард, розвиваються ці ускладнення, препарат потрібно відмінити. Під час застосування Наклофен ретард необхідний пильний медичний нагляд за пацієнтами з хворобами   шлунково-кишкового   тракту  або   мають   виразкове ураження шлунка або кишечнику в анамнезі; за хворими, які мають виразковий коліт або хворобу Крона. Для зменшення ризику токсичного впливу на шлунково-кишковий тракт у пацієнтів із виразкою в анамнезі,   зокрема ускладненою кровотечею та перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку, лікування слід розпочинати з найменшої ефективної дози та дотримуватися її в подальшому. У вищевказаних пацієнтів та пацієнтів, які потребують супутнього застосування лікарських засобів, що містять малі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК)/аспірину чи інших препаратів, що можуть підвищувати ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту,  слід розглянути доцільність  комбінованої терапії у комбінації з захисними препаратами (наприклад, інгібіторами протонної помпи або мізопростолом).

НПЗП  можуть    збільшити    ризик    виникнення    серйозних    серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть виявитися летальними, у зв'язку з чим Наклофен ретард не рекомендується для лікування післяопераційного болю під час операції з аортокоронарного шунтування.

У зв'язку із застосуванням НПЗП, включаючи Наклофен ретард, дуже рідко повідомлялося про тяжкі, навіть фатальні, шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій існує на початку терапії, а розвиток цих реакцій відмічається у більшості випадків в перший місяць лікування. Наклофен ретард слід відмінити при перших проявах шкірного   висипу,   виразок   слизової   оболонки   або   будь-яких   інших   проявах гіперчутливості.

У пацієнтів, які раніше не приймали Наклофен ретард , у період лікування препаратом, як і під час терапії іншими НПЗП, у поодиноких випадках можуть розвинутись алергічні реакції, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції. Наклофен ретард  завдяки   своїм   фармакодинамічним   властивостям   може   маскувати симптоми, характерні для інфекційно-запальних захворювань.

З обережністю слід застосовувати препарат літнім пацієнтам. Зокрема ослабленим пацієнтам літнього віку та особам з низькою масою тіла рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу.

У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа, хронічними обструктивними захворюваннями легенів чи хронічними інфекціями дихального тракту, алергічні реакції на НПЗП відмічаються частіше, ніж у інших пацієнтів. Отже, при лікуванні таких пацієнтів потрібна особлива обережність. У випадку призначення Наклофен ретард пацієнтам з порушенням функції печінки необхідний пильний медичний нагляд за їх станом, оскільки можливе загострення порушень. Під час застосування Наклофен ретард , як і інших НПЗП, може підвищуватися рівень одного або кількох печінкових ферментів. Тому при тривалій терапії Наклофеном ретард як запобіжний захід показане регулярне дослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показників печінки зберігаються або посилюються, якщо розвиваються скарги або симптоми, що вказують на захворювання печінки, а також у тому випадку, коли виникають інші побічні явища (наприклад, еозинофілія, висип тощо), Наклофен ретард слід відмінити. Потрібно мати на увазі, що гепатит при прийомі Наклофену ретард може виникнути без продромальних явищ. Слід дотримуватися обережності, застосовуючи Наклофен ретард пацієнтам із печінковою порфірією, оскільки він може спровокувати напад порфірії.

Оскільки простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку, особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції серця або пацієнтів з гіпертензією в анамнезі, пацієнтів літнього віку, хворих, які застосовують діуретичні засоби, а також хворих, у яких спостерігається значне зменшення об'єму циркулюючої плазми будь-якої етіології, наприклад, у період до і після великих хірургічних втручань. У цих випадках під час застосування Наклофену ретард  рекомендується як запобіжний захід проводити регулярний контроль функції нирок. Припинення застосування препарату звичайно призводить до відновлення функції нирок до початкового рівня. При тривалому застосуванні Наклофену ретард, як і інших НПЗП, показаний систематичний контроль картини периферичної крові.

Наклофен ретард, як і інші НПЗП, може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів. Тому пацієнтам із порушеннями гемостазу необхідний ретельний контроль відповідних лабораторних показників.

Наклофен ретард містить цукрозу, його не рекомендується призначати пацієнтам зі спадковими станами, що супроводжуються непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози- галактози та недостатністю цукрози-ізомальтази.

Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти.

Відповідний моніторинг та порада, необхідні для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертонії та/чи легкої-помірної серцевої недостатності з застійними явищами, оскільки були повідомлення про затримку рідини та набряк у зв’язку з терапією неселективними нестероїдними протизапальними препаратами.

Клінічне дослідження та епідеміологічні дані вказують на те, що застосування диклофенаку, особливо у великих дозах (150 мг щоденно) та при довготривалому лікуванні, може асоціюватись з дещо підвищеним ризиком тромботичних явищ з боку артерій (наприклад, ризик інфаркту міокарда чи інсульту).

Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертонією, серцевою недостатністю з застійними явищами, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/чи цереброваскулярною хворобою, повинні приймати диклофенак тільки після виваженого рішення про це. Слід вжити застережливих заходів перед початком довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику появи серцево-судинних явищ (наприклад: артеріальна гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління).

При введенні людям літнього віку, Наклофен ретард як і всі інші препарати, необхідно вводити у найменшій ефективній дозі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам, у яких під час прийому Наклофен ретард виникають запаморочення або інші побічні реакції з боку ЦНС, порушення зору, керувати автотранспортом або іншими механізмами не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нижче наведені взаємодії, що спостерігалися із застосуванням препарату Наклофен ретард та/або інших лікарських форм диклофенаку.

Літій. За умов одночасного застосування, диклофенак може підвищити концентрації літію у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів  літію у сироватці крові.

Дигоксин. За умов одночасного застосування, диклофенак може підвищити концентрації дигоксину в плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів дигоксину у сироватці крові.

Діуретики та антигіпертензивні засоби. Як і інші НПЗП, супутнє застосування диклофенаку з діуретиками або антигіпертензивними засобами (наприклад, β-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)) можуть призвести до зниження їх антигіпертензивного впливу. Таким чином, подібну комбінацію застосовують із застереженням, а пацієнтам, особливо особам літнього віку, неохідно перебувати під ретельним наглядом, щодо артеріального тиску. Пацієнтам слід випивати достатню кількість рідини, рекомендується також моніторинг ниркової функції після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок збільшення ризику нефротоксичності. Супутнє лікування з препаратами калію може бути пов'язане з збільшенням рівнів калію у сироватці крові, що вимагає перебування хворих під постійним контролем.

Інші НПЗП та кортикостероїди. Супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗП або кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій з боку травного тракту.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Рекомендується вжити застережні заходи, оскільки супутнє введення може підвищити ризик кровотечі. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які отримують диклофенак та антикоагулянти одночасно. Тому рекомендований ретельний моніторинг таких пацієнтів.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Супутнє введення системних НПЗП та СІЗЗС  може підвищити ризик кровотечі у травному тракті.

Антидіабетичні  препарати. Клінічні  дослідження  показали,  що  диклофенак  може застосовуватися разом із пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх клінічну дію. Однак відомі окремі випадки як із гіпоглікемічним, так і гіперглікемічним впливом, що потребують зміни дозування  антидіабетичних засобів під час лікування диклофенаком.  Такі  стани  потребують моніторингу рівнів  глюкози  у крові,  що  є застережним заходом під час супутньої терапії.

Колестипол та холестирамін. Одночасне застосування диклофенаку та колестиполу або холестираміну   зменшує   всмоктування   диклофенаку   приблизно   на   30 %   та   60 % відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом у кілька годин.

Метотрексат. При введенні НПЗП менше ніж за 24 години до або після лікування метотрексатом рекомендується бути обережними, оскільки можуть зростати концентрації метотрексату в крові і збільшуватися токсичність цієї речовини.

Циклоспорин   та   такролімус.   Диклофенак,   як   і   інші   НПЗП,   може   збільшувати нефротоксичність циклоспорину через вплив на простагландини нирок. Такий ризик виникає при лікуванні такролімусом. У зв'язку з цим, його слід застосовувати в менших дозах, ніж у хворих, які циклоспорин не отримують.

Антибактеріальні засоби - похідні хінолону.  Існують  окремі  дані   щодо   судом,   які   можуть   бути результатом супутнього застосування хінолонів та НПЗП.

Препарати,   які   стимулюють   ферменти,   що   метаболізують   лікарські   засоби.

Препарати, які стимулюють ферменти, наприклад, рифампіцин, карбамазепин, фентоїн, звіробій (Нуperісum perforatum) та інші, теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку у плазмі.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Диклофенак – це нестероїдний протизапальний препарат зі знеболюючими, протизапальними та антипіретичними властивостями. Він пригнічує активність циклооксигенази і тим самим синтез простагландинів. Протягом лікування диклофенаком зниження рівнів простагландинів спостерігалось в сечі, слизовій шлунку та синовіальній рідині.

Цей препарат застосовується при лікуванні всіх форм ревматичних захворювань і для пригнічення болю різного походження.

Фармакокінетика.

Після перорального введення диклофенак швидко всмоктується. Абсорбція перевищує 90%, але внаслідок первинного метаболізму в печінці біодоступність становить 60%. Максимальна концентрація в сироватці крові розвивається через 1–4 години, залежно від типу препарату. Оскільки диклофенак всмоктується в дванадцятипалій кишці та тонкій кишці, то прийом їжі знижує швидкість всмоктування, що призводить до затримки та зниження пікових концентрацій активного інгредієнту в сироватці. Хоча прийом їжі і знижує швидкість всмоктування, але він не зменшує його об’єму. Після повторного введення їжа не має жодного впливу на рівень диклофенаку в сироватці крові.

99% диклофенаку зв’язується з білками плазми, переважно з альбумінами.

Диклофенак легко проникає в синовіальну рідину, де його концентрація становить 60-70% від рівня в сироватці крові. Через 3–6 годин концентрація препарату та його метаболітів у синовіальній рідині вища, ніж концентрація в сироватці крові. Із синовіальної рідини диклофенак виводиться значно повільніше, ніж із сироватки крові.

Практично весь диклофенак метаболізується в печінці, переважно завдяки гідроксилюванню і метоксилюванню. Приблизно 70% диклофенаку виводиться із сечею у вигляді фармакологічно неактивних метаболітів. Лише 1% препарату виводиться в неметаболізованому стані. Решта метаболітів виводиться із жовчю та калом.

У людей літнього віку не відбувається значних змін в абсорбції, розподілі, метаболізмі та виведенні диклофенаку.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі гладенькі таблетки червоно-коричневого кольору, вкриті плівковою оболонкою.         

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25°C в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 2 блістера у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

С Наклофен ретард таб 100 мг №10 покупают

АптекаАдрес, телефонЦена в аптеке
Аптека гормональных препаратов №3

Адрес: бул. Т. Шевченко, 36а (36).

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,31
Аптека гормональных препаратов №4

Адрес: пр. Соборности, 4 .

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,96
Аптека гормональных препаратов №5

Адрес: ул. Василия Липковского, 25 (Урицкого, 25)

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

55,00
Аптека гормональных препаратов №6
Ограниченное количество

Адрес: ул. Иоанна Павла II, 16.

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

55,00
Аптека гормональных препаратов №7

Адрес: ул. Вадима Гетьмана, 46/2

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,18
Здоровье, дарованное природой