№ карточки:    Фамилия:
0шт.0,00грн.
Корзина
Подписка
Подписаться
Опрос
Устраивают ли Вас цены в нашей аптеке?
  • да, устраивают
  • цены приемлемые, но есть дешевле
  • дорого, но устраивают
  • нет, не устраивают

Вальсакор таб покрытые оболочкой 160 мг №14

  1. Главная
  2. »
  3. Товар
Вальсакор таб покрытые оболочкой 160 мг №14
Цена
Только для ИНТЕРНЕТ заказа
55,30 грн.
Производитель: KRKA
Требуется рецепт
Состав:
Вальзартан, 160мг
Лактозы моногидрат,
Целлюлоза микрокристаллическая,
Повидон,
Натрия кроскармеллоза,
Кремния диоксид коллоидный безводный,
Магния стеарат,
Гипромеллоза,
Титана диоксид (Е171),
Макрогол 4000,
Оксид железа желтый (Е172),
Оксид железа красный (Е172),

Вальсакор® - лікарський засіб, що застовують для лікування:

  • Артеріальна гіпертензія.
  • Серцева недостатність
  • Нещодавно перенесений інфаркт міокарда

Инструкция Вальсакор таб покрытые оболочкой 160 мг №14 Показать полностью

Вальсакор®

Valsacor®

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 40 мг або 80 мг або 160 мг або 320 мг валсартану;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлозамікрокристалічна, повідон, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), макрогол 4000, заліза оксид жовтий (E 172) – присутній у таблетках,  вкритих плівковою оболонкою, по 40 мг, 160 мг та 320 мг, заліза оксид червоний (E 172) – присутній в таблетках,  вкритих плівковою оболонкою, по 80 мг, 160 мг та 320 мг.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Код АТС C09С A03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія.

Серцева недостатність

Лікування симптоматичної серцевої недостатності, коли неможна застосовувати інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ), або як додаткова терапія до прийому інгібіторів АПФ, коли не можна застосовувати β-блокатори.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда

Лікування клінічно стабільних пацієнтів з симптоматичною серцевою недостатністю або асимптоматичною систолічною дисфункцією лівого шлуночка після нещодавно перенесеного (12 годин - 10 днів) інфаркту міокарда.

Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого з компонентів препарату.
  • Тяжкі порушення функції печінки, двосторонній цироз печінки та холестаз.
  • Вагітність та годування груддю. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована початкова доза Вальсакору становить 80 мг 1 раз на добу. Гіпотензивний ефект досягається через 2 тижні, а максимальний гіпотензивний ефект –  через 4 тижні лікування. Пацієнтам, у яких не досягається адекватне зниження артеріального тиску, добову дозу можна збільшити до 160 мг та максимум до 320 мг.

Вальсакор також можна застосовувати з іншими антигіпертензивними засобами. Додавання такого діуретика як гідрохлортіазид у таких пацієнтів знизить артеріальний тиск ще більше.

Серцева недостатність

Рекомендована початкова доза Вальсакору становить 40 мг двічі на добу. Цю дозу поступово збільшують до 80 мг двічі на добу та до 160 мг двічі на добу з інтервалом щонайменше два тижні, до найвищої дози, яку переносить пацієнт. Слід прийняти рішення про зниження дози супутніх діуретиків. Максимальна добова доза, що вводилась у клінічних дослідженнях, становить 320 мг у розподілених дозах.

Валсартан можна вводити з іншими препаратами для лікування серцевої недостатності. Однак не рекомендується потрійна комбінація інгібітору АПФ, β -блокатора та валсартану.

Обстеження пацієнтів з серцевою недостатністю завжди має включати обстеження функції нирок.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда

У клінічно стабільних пацієнтів терапія може бути розпочата вже через 12 годин після перенесення  інфаркту міокарда. Після початкової дози 20 мг двічі на добу, валсартан слід підвищувати шляхом титрування до 40 мг, 80 мг та 160 мг двічі на добу протягом наступних декількох тижнів. Початкова доза застосовується у формі таблетки по 40 мг, яку можна поділити на рівні половини.

Максимальна доза становить 160 мг двічі на добу. Загалом рекомендується, щоб пацієнт досягнув рівня дозування 80 мг двічі на добу через два тижні після початку лікування, і щоб максимальна доза 160 мг двічі на добу була досягнута через три місяці, залежно від переносимості пацієнтом лікування. При виникненні симптоматичної гіпотензії або порушення функції нирок слід зменшити дозу.

Валсартан може бути призначений пацієнтам, які приймають інші лікарські засоби після перенесеного інфаркту міокарда, наприклад, тромболітики, ацетилсаліцилову кислоту, бета-блокатори, статини та діуретики. Не рекомендується комбінація з інгібіторами АПФ.

Обстеження пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда завжди повинно включати обстеження функції нирок.

Метод застосування

Вальсакор приймати незалежно від прийому їжі, запиваючи водою.

Додаткова інформація про особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку жодного коригування дози не потрібно.

Порушення функції нирок

Жодного коригування дози не потрібно для пацієнтів з кліренсом креатиніну >10 мл/хв.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки без холестазу доза валсартану не має перевищувати 80 мг. Валсартан протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями фуекції печінки та пацієнтам з холестазом.

Побічні реакції.

Побічні реакції класифіковані у наступні групи за системами організму відповідно до їх частоти, у першу чергу йдуть найчастіші, із застосуванням наступного порядку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення. У кожній групі за частотою, побічні реакції представлені у порядку зниження серйозності.

Для всіх побічних реакцій на препарат, про які повідомили під час пост-маркетингового досвіду та лабораторних аналізів, неможливо застосувати будь-яку частоту побічної реакції на препарат, і тому вони вказані з частотою (невідомо).

З боку кровотворної та лімфатичної системи

Невідомо: зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Невідомо: підвищена чутливість, включаючи сироваткову реакцію.

Порушення метаболізму та травлення

Нечасто: гіперкаліємія.

Невідомо: підвищення калію в сироватці крові.

З боку нервової системи

Часто: запаморочення, постуральне запаморочення.

Нечасто: втрата свідомості, головний біль.

З боку органа слуху

Нечасто: вертиго.

З боку серцево-судинної системи

Часто: гіпотензія, ортостатична гіпотензія.

Нечасто: серцева недостатність.

Невідомо: васкуліт.

З боку дихальної системи, грудної клітки та органів середостіння

Нечасто: кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто: абдомінальний біль, нудота, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Невідомо: підвищення значень печінкової проби, включаючи підвищення білірубіну у сироватці.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто: ангіоневротичний набряк*.

Невідомо: висип, свербіж.

З боку м’язово-скелетного апарату та сполучної тканини

Невідомо: міальгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Часто: ниркова недостатність та порушення функції нирок*.

Нечасто: гостра ниркова недостатність, підвищення креатиніну в сироватці*.

Невідомо: підвищення азоту сечовини в крові.

Загальні розлади та порушення умов введення

Нечасто: астенія, втома.

*Для пацієнтів, які одержують лікування від артеріальної гіпертензії, частота побічних реакцій невідома.

Передозування.

Симптоми

Передозування валсартаном може призвести до помітної артеріальної гіпотензії з пригніченням свідомості, колапсом та/або шоком.

Лікування

Терапевтичні заходи залежать від часу введення та типу і тяжкості симптомів. Найважливішим є стабілізація стану кровообігу. При артеріальній гіпотензії пацієнта слід покласти у положення лежачи та провести коригування об’єму крові.

Малоймовірно, що валсартан виводиться за допомогою гемодіалізу.

У період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II не рекомендується під час першого триместру вагітності. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II протипоказано під час другого та третього триместрів вагітності.

Прийом антагоністів рецепторів ангіотензину II не слід розпочинати під час вагітності. Доки вважається за потрібне тривала терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II, пацієнткам, які планують вагітність, слід перейти на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має встановлений профіль безпеки для застосування під час вагітності. При підтвердженні вагітності прийом антагоністів рецепторів ангіотензину II слід негайно припинити, та, при можливості, слід розпочати альтернативну терапію.

Якщо застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II відбулося з другого триместру вагітності рекомендується проведення ультразвукового обстеження функції нирок та черепа плода.

За немовлятами, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, слід ретельно спостерігати на предмет виникнення артеріальної гіпотензії.

Період годування груддю

Через відсутність жодної інформації щодо застосування валсартану під час годування груддю, прийом валсартану не рекомендується, та є бажаними альтернативні препарати з кращими встановленими профілями безпеки під час годування груддю, особливо при годуванні новонароджених або недоношених немовлят.

Діти.

Валсартан не рекомендується для застосування дітям через недостатність інформації про безпеку та ефективність.

Особливості застосування.

Гіперкаліємія

Супутній прийом з добавками калію, калійзберігаючими діуретиками, замінниками солі, що містять калій, або з іншими препаратами, що можуть збільшити рівні калію (гепарин тощо), не рекомендується. При необхідності слід проводити моніторинг рівнів калію.

Пацієнти з дисбалансом натрію та/або об’єму циркулюючої крові

У пацієнтів з тяжким дисбалансом натрію та об’єму циркулюючої крові (наприклад, які отримують високі дози діуретиків) в окремих випадках після початку терапії валсартаном може спостерігатися симптоматична гіпотензія. Дисбаланс натрію та/або об’єму циркулюючої крові слід відкоригувати перед початком лікування валсартаном, наприклад, шляхом зниження дози діуретика.

Стеноз ниркових артерій

У пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом єдиної нирки безпечне застосування валсартану не встановлено.

Інші препарати, що впливають на ренін-ангіотензин систему, можуть збільшити рівень сечовини в крові та креатиніну в сироватці у пацієнтів з однобічним стенозом ниркових артерій, тому рекомендується проводити моніторинг функції нирок при лікуванні пацієнтів за допомогою валсартану.

Трансплантація нирки

На даний момент немає жодного досвіду безпечного застосування валсартану пацієнтами, яким нещодавно була проведена трансплантація нирки.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом не повинні одержувати терапію вальсартаном, оскільки основне захворювання впливає на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Стеноз аорти та мітрального клапана, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і з іншими судинорозширювальними препаратами, слід бути особливо обережними при призначенні препарату пацієнтам зі стенозом аорти або мітрального клапана, або з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

Порушення функції нирок

Немає необхідності в коригуванні дози у пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну > 10 мл/хв). На даний момент немає досвіду щодо безпечного застосування пацієнтам з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтам, які проходять діаліз, тому валсартан слід з обережністю застосовувати таким пацієнтам.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки без холестазу валсартан слід призначати з обережністю.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда

Не рекомендується прийом комбінації валсартану та інгібітору АПФ.

Слід з обережністю розпочинати терапію для пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда. Обстеження функції нирок слід включити до обстеження пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда. Застосування валсартану пацієнтами після перенесеного інфаркту міокарда часто призводить до деякого зниження артеріального тиску, але припинення терапії через тривалу симптоматичну гіпотензію, як правило, не потрібне за умови дотримання наданих інструкцій щодо дозування.

Серцева недостатність

У пацієнтів з серцевою недостатністю потрійна комбінація інгібітору АПФ, β-блокатора та валсартану не показала жодної клінічної переваги. Ця комбінація, очевидно, підвищує ризик появи побічних явищ, і тому вона не рекомендується.

Слід з обережністю розпочинати терапію для пацієнтів з серцевою недостатністю. Обстеження пацієнтів з серцевою недостатністю завжди має включати обстеження функції нирок.

Застосування валсартану пацієнтами з серцевою недостатністю часто призводить до деякого зниження артеріального тиску, але припинення терапії через тривалу симптоматичну гіпотензію, як правило, не потрібне за умови дотримання наданих інструкцій щодо дозування.

Інші стани при стимуляції ренін-ангіотензин системи

У пацієнтів, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин системи (наприклад, у пацієнтів з важкою серцевою недостатністю з застійними явищами), лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту також було пов’язано з олігурією та/чи прогресивною азотемією, та в рідких випадках з гострою нирковою недостатністю та/чи летальним наслідком. Оскільки валсартан є антагоністом ангіотензину II, не можна виключати, що застосування валсартану може асоціюватися з порушенням функції нирок.

Особливі застереження щодо неактивних інгредієнтів

Вальсакор містить лактозу. Пацієнтам з рідкою спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним  порушенням всмоктування не можна вживати цей лікарський препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає жодного дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем або роботу з іншими механічними засобами. Однак слід взяти до уваги, що протягом лікування можуть траплятися випадки запаморочення або втоми.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не рекомендується супутнє застосування

Літій

Під час супутнього прийому інгібіторів АПФ з літієм повідомлялося про зворотне підвищення концентрацій літію в сироватці та токсичність. Через недостаток досвіду щодо супутнього застосування валсартану та літію така комбінація не рекомендується. Якщо доведена необхідність застосування комбінації, рекомендується проведення ретельного моніторингу рівнів літію в сироватці.

Калійзберігаючі діуретики, добавки калію, замінники солі, що містять калій, або інші препарати, що можуть збільшити рівні калію

Якщо існує потреба у прийомі лікарського препарату, що впливає на рівні калію, у комбінації з валсартаном, рекомендується проводити моніторинг рівнів калію у плазмі крові.

Застереження при супутньому застосуванні

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори COX-2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/день), та неселективні НПЗП

При прийомі антагоністів ангіотензину II супутньо з НПЗП може мати місце послаблення антигіпертензивного ефекту. Більше того, супутній прийом антагоністів ангіотензину II та НПЗП може призвести до погіршення функції нирок та підвищення рівня калію в сироватці. Тому рекомендується моніторинг функції нирок на початку лікування, а також адекватне забезпечення пацієнта рідиною.

Інші

Не було виявлено взаємодії валсартану з будь-якою з наступних речовин: циметидином, варфарином, фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, гідрохлортіазидом, амлодипіном, глібенкламідом.

Фармакологічні властивості.   

Фармакодинаміка.

Валсартан – це перорально активний, сильнодіючий та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II. Він діє селективно на підтип рецепторів AT1, які відповідальні за відомі ефекти ангіотензину II. Підвищені рівні ангіотензину II у плазмі після блокади валсартаном рецепторів AT1 можуть стимулювати незаблоковані рецептори AT2, які регулюють дію рецепторів AT1. Валсартан не проявляє будь-якої агоністичної активності відносно рецепторів AT1 і має значно більшу спорідненість (приблизно у 20000 разів) до рецепторів AT1, ніж до рецепторів AT2. Невідомо, чи зв’язується валсартан з іншими гормональними рецепторами або блокує їх або іонні канали, важливі для регуляції серцево-судинної системи.

Валсартан не пригнічує активності АПФ (відомого також як кініназа II), що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II та каталізує розпад брадикініну. Антагоністи ангіотензину II не викликають кашлю, оскільки не впливають на активність ангіотензин-перетворювального ферменту і не посилюють продукцію брадикініну та субстанції Р. У клінічних дослідженнях, де валсартан порівнювався з іншими інгібіторами АПФ, частота виникнення сухого кашлю у пацієнтів, які приймали валсартан, достовірно нижчою (P < 0,05), ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % порівняно із 7,9 %). У клінічних дослідженнях під час терапії інгібітором АПФ сухий кашель спостерігався у 19,5 % пацієнтів, які приймали валсартан,      19 % пацієнтів, які приймали тіазидний діуретик, порівняно із 68,5 % пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (P < 0,05).

Лікування валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією призводило до зниження артеріального тиску, не впливаючи на частоту серцевих скорочень.

У більшості пацієнтів гіпотензивна дія розвивається протягом 2 годин після одноразового перорального застосування, а максимальний ефект з боку артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Гіпотензивний ефект триває більше 24 годин після прийому дози. Під час повторного застосування максимальне зниження артеріального тиску досягається через           2-4 тижні та збрігається протягом усього періоду тривалого лікування. При сполученому застосуванні з гідрохлоротіазидом досягається додаткове зниження артеріального тиску.

Різке припинення прийому валсартану не викликає у пацієнтів раптового підвищення артеріального тиску  та інших небажаних клінічних явищ.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та з цукровим діабетом 2 типу і мікроальбумінурією, не виявлено, що валсартан знижує виведення альбуміну з сечею.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального введення одного валсартану пікові концентрації валсартану в плазмі досягаються за 2-4 години. Середня абсолютна біодоступність становить 23 %. Прийом їжі знижує експозицію (яка вимірюється за допомогою AUC) до валсартану приблизно на 40 % та пікові концентрації у плазмі (Cmax) приблизно на 50 %, хоча приблизно через 8 годин після дозування концентрації валсартану у плазмі є аналогічними що у стані натщерце, що у стані ситості. Однак таке зниження AUC не супроводжується клінічно значимим зниженням терапевтичного ефекту, і тому валсартан можна застосовувати або під час прийому їжі, або між прийомами.

Розподіл

Об’єм розподілу валсартану у стабільному стані після внутрішньовенного введення становить приблизно 17 літрів, вказуючи на те, що валсартан не розподіляється у тканини екстенсивно. Валсартан добре зв’язується з білками сироватки крові (94-97 %) здебільшого з альбуміном.

Біотрансформація

Валсартан не біотрансформується у великому об’ємі, оскільки лише близько 20 % дози відновлюється у формі метаболітів. Гідроксиметаболіт був визначений у плазмі у малій концентрації (менш, ніж 10 % AUC валсартану). Даний метаболіт є фармакологічно неактивним.

Виведення

Валсартан показує мультиекспоненціальну кінетику розпаду (t1/2a<1 год. та t1/2β приблизно       9 год). Валсартан головним чином виводиться через жовчовивідні шляхи з фекаліями (близько 83 % дози) та через нирки з сечею (близько 13 % дози), здебільшого у незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введення кліренс валсартану з плазми становить приблизно 2 л/год, а його кліренс із нирок становить 0,62 л/год (близько 30 % загального кліренсу). Період напіввиведення валсартану становить 6 годин.

Середній час досягнення найвищої концентрації і період напіввиведення валсартану в пацієнтів із серцевою недостатністю і здорових добровольців однакові. Величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) і максимальної концентрації валсартану збільшуються лінійно і майже пропорційно підвищенню дози вище клінічного діапазону (40-160 мг два рази на добу). Коефіцієнт кумуляції становить в середньому 1,7. Кліренс валсартану після прийому внутрішньо становить приблизно 4,5 л/год. Вік не впливає на кліренс препарату в пацієнтів із серцевою недостатністю.

Окремі групи пацієнтів

Хворі літнього віку

У деяких хворих літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений, ніж у хворих молодого віку; однак не було показано будь-якої клінічної значущості цього.

Хворі з порушенням функції нирок

Не було виявлено кореляції між функцією нирок і системним впливом валсартану. Тому у хворих з порушенням функції нирок корекція дози препарату не потрібна. На даний момент немає досвіду щодо безпечного застосування пацієнтами з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтами, які проходять діаліз, тому валсартан слід з обережністю застосовувати таким пацієнтам. Валсартан  має високий ступінь  зв’язування з білками плазми і його виведення при гемодіалізі малоймовірне.

Хворі з порушенням функції печінки

Приблизно 70 % від величини дози препарту, що всмокталася, ексрекується з жовчею переважно у незміненому вигляді. Валсартан не піддається значній біотрансформації, і, як можна очікувати, системний вплив валсартану не корелює зі ступенем порушень функції печінки. Тому у хворих з печінковою недостатністю небіліарного походження і при відсутності холестазу корекція дози валсартану не потрібна. Було показано, що у хворих з біліарним цирозом печінки або обструкцією жовчививідних шляхів AUC валсартану збільшується приблизно вдвічі.

Фармацевтичні характеристики. 

Основні фізико-хімічні властивості: Таблетки по 40 мг: жовто-коричневі, круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;

таблетки по 80 мг: рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;

таблетки по 160 мг: жовто-коричневі, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;

таблетки по 320 мг: світло-коричневі, капсуловидні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку.

Термін придатності. Таблетки по 40 мг, 80 мг, 160 мг – 3 роки.

Таблетки по 320 мг – 2 роки.

Умови зберігання.  

Таблетки по 40 мг, 80 мг, 160 мг – зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Таблетки по 320 мг – зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.  

Таблетки по 40 мг, 80 мг, 160 мг – таблетки № 28 (7x4), № 30 (10х3) у блістерах з алюмінієвої фольги та ПВХ/ПЕ/ПВДХ плівки у картонній коробці.

Таблетки по 320 мг – таблетки № 28 (14х2), № 30 (10х3), № 30 (15х2), № 56 (14х4), № 60 (10х6), № 60 (15х4)  у блістерах з алюмінієвої фольги та ПВХ/ПЕ/ПВДХ плівки у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

С Вальсакор таб покрытые оболочкой 160 мг №14 покупают

АптекаАдрес, телефонЦена в аптеке
Аптека гормональных препаратов №1

Адрес: бул. Леси Украинки, 9.

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,11
Аптека гормональных препаратов №2

Адрес: ул. М. Тимошенко, 29, в секции №5 жилого дома.

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

55,81
Аптека гормональных препаратов №3

Адрес: бул. Т. Шевченко, 36а (36).

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,11
Аптека гормональных препаратов №4

Адрес: пр. Соборности, 4 .

Удобная парковка

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,11
Аптека гормональных препаратов №5

Адрес: ул. Василия Липковского, 25 (Урицкого, 25)

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

55,30
Аптека гормональных препаратов №6

Адрес: ул. Иоанна Павла II, 16.

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

54,14
Аптека гормональных препаратов №7
Ограниченное количество

Адрес: ул. Вадима Гетьмана, 46/2

Аптека работает круглосуточно

Телефон круглосуточной справки и резервирования:

(044) 520-03-33

56,92
Здоровье, дарованное природой