Дихлор таб 25 мг №30

Немає в наявності

склад
діюча речовина: chlortalidone;

1 таблетка містить 25 мг або 50 мг хлорталідону;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, хіноліновий жовтий (Е104), натрію крохмалю, кремнію діоксид колоїдний, стеаринова кислота.

Лікарська форма
Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскі, округлі таблетки без оболонки жовтого кольору зі скошеними краями з обох сторін.

фармакологічна група
Нетіазидні діуретики з помірною активністю. Сульфаніламіди, прості. Код АТС C03B A04.

Фармакологічні властивості
Фармакологічні.

Хлорталідон є пероральним диуретиком тривалої дії з гіпотензивну активність.

Препарат дихлоро викликає діурез зі збільшенням екскреції іонів натрію і хлору. Він діє на дистальні звивисті канальці нефрона. Сечогінну дію Хлорталідон заподіює зниження обсягу позаклітинної рідини, обсягу плазми, серцевого викиду, загального обмінного натрію, швидкості клубочкової фільтрації і потоку плазми нирок.

У осіб, які страждають на артеріальну гіпертензію, хлорталидон м'яко знижує артеріальний тиск. Хоча механізм дії Хлорталідон є не зовсім зрозумілим, зниження рівня натрію і води, ймовірно, забезпечують його антигіпертензивний ефект. При подальшому застосуванні гіпотензивну дію зберігається, ймовірно, через падіння периферичного опору; серцевий викид повертається до колишніх значень, обсяг плазми дещо знижується, а активність реніну плазми може бути підвищена.

Хлорталідон підвищує виведення бікарбонату, фосфату і магнію з сечею (головним чином через проксимальні канальці) виведення натрію, хлориду і калію з сечею (переважно з дистальні канальці).

Сечогінну дію Хлорталідон починається в середньому через 2,6 години після прийому і триває до 72 годин.

Як і тіазидні діуретики, хлорталідон викликає дозозалежне зниження рівня калію в сироватці крові, підвищення в сироватці крові рівня сечової кислоти і глюкози в крові, а це може привести до зниження рівня натрію і хлору.

Фармакокінетика.

При пероральному введенні хлорталидон всмоктується з шлунково-кишкового тракту (близько 65%). Однак вільного Хлорталідон в крові дуже мало, найбільшу кількість пов'язана з Карбоангидраза червоних клітин (98%). Концентрація в еритроцитах становить 50 - 80-кратну концентрацію в плазмі або сироватці крові.

Метаболіти ідентифіковані. 50 - 65% від пероральної дози виводиться в незміненому вигляді з сечею. До 10% може проявлятися в калі, що свідчить про жовчний або кишковий діаліз. Період напіввиведення Хлорталідон в плазмі становить від 40 до 60 годин.

показання
Лікування артеріальної гіпертензії, есенціальною або нефрогенної, або ізольованою систолічною гіпертензії.

Лікування стабільної, хронічної серцевої недостатності легкого та середнього ступеня (функціонального класу II або III за класифікацією NYHA).

Лікування набряків.

Протипоказання
Гіперчутливість до Хлорталідон або інших лікарських засобів, отриманих з сульфаніламідів.
Анурія.
Важка печінкова або ниркова недостатність (кліренс креатиніну
Рефрактерная гіпокаліємія, гіперкальціємія і гіпонатріємія.
Симптоматична гіперурикемія (подагра або сечокислі камені в анамнезі).
Гіпертензія під час вагітності.
Нелікована хвороба Аддісона.
Супутня терапія літієм.
Дитячий вік.
Вагітність, період годування груддю.
Інтоксикація препаратами серцевих глікозидів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Хлорталідон може посилити дію інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, гуанетидин, метилдопа, β-блокатаров, вазодилататори, антагоністи кальцію та інгібітори АПФ (АПФ)). Антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ потенціюється агентами, які збільшують плазмову активність реніну (діуретики). Пацієнти повинні перебувати під наглядом протягом декількох годин після застосування першої дози.

Ризик розвитку гіпокаліємії може потенціюватись кортикостероїдами, кортикотропіном, β2-агоністами, амфотерицином і карбеноксолоном. Потреба в інсуліні у хворих на цукровий діабет може змінюватися. Можуть знадобитися більш високі дози пероральних гіпоглікемічних засобів.

Хлорталідон і супутні препарати можуть підвищити чутливість до тубокурарину. Хлорталідон і супутні препарати можуть знижувати артеріальний чутливість до норадреналіну.

Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (наприклад, індометацину) може зменшити діуретичну та гіпотензивну дію Хлорталідон; були окремі повідомлення про погіршення функції нирок у пацієнтів зі схильністю.

Біодоступність тіазидних діуретиків може бути збільшена антихолінергічними засобами (наприклад, атропін, біпериден), можливо через зменшення моторики і спорожнення шлунка.

Всмоктування тіазиднихдіуретиків порушується у присутності аніонних обмінних смол, таких як холестирамін. Можливе зниження фармакологічного ефекту.

Одночасне застосування тіазидних діуретиків може збільшити частоту реакцій гіперчутливості на алопуринол, збільшити ризик побічних ефектів, амантадина, підвищити гіперглікемічний ефект диазоксида, знизити ниркову екскрецію цитотоксичних агентів (наприклад, циклофосфаміду, метотрексату) і посилити їх мієлосупресивну дію.

Фармакологічні ефекти солей кальцію і вітаміну D можуть збільшуватися до клінічно значимого рівня при додаванні тіазиднихдіуретиків. Наслідки гіперкальціємії зазвичай проходять, але можуть бути стійкими і симптоматичними (слабкість, розбитість, анорексія) у хворих з гиперпаратиреозом.

Одночасне лікування циклоспорином підвищує ризик гіперурикемії і ускладнень типу подагри.

Нирковий кліренс знижується хлорталидоном, що підвищує ризик розвитку літієвої токсичності.

Пацієнтів спід попередити, що прийом алкоголю може викликати запаморочення.

Тіазидні похідні можуть посилювати пригнічення кісткового мозку, викликане хіміотерапією раку (наприклад, нейтропенія).

особливості застосування
З обережністю призначають препарат хворим на цукровий діабет, подагру, з вираженим атеросклерозом коронарних і церебральних судин, з порушеннями видільної функції нирок. При тривалому застосуванні препарату дихлоро, а також при одночасному його застосуванні з серцевими глікозидами, ГКС, АКТГ з метою профілактики гіпокаліємії рекомендується призначення препаратів калію або калійзберігаючих діуретиків.

Хлорталідон слід застосовувати з обережністю у разі захворювання нирок. У хворих з нирковою хворобою, хлорталидон або подібні препарати можуть прискорити азотемию. Кумулятивний ефект препарату може розвинутися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Хлорталідон слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки, оскільки незначні зміни водно-електролітного балансу можуть призвести до печінкової коми.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Застосування протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на можливість запаморочення при застосуванні препарату, слід утримуватися від керування автомобільним транспортом і роботи, що потребує підвищеної уваги.

Спосіб застосування та дози
Артеріальна гіпертензія.

Монотерапія. Для лікування гіпертензії рекомендована початкова доза Хлорталідон для дорослих 25 мг в день. Цього достатньо, щоб викликати максимальний гіпотензивний ефект у більшості хворих. Якщо зниження артеріального тиску не відбувається при дозі 25 мг / добу, її можна збільшити до 50 мг / день. Якщо застосовують додаткову антигіпертензивну терапію, підвищення дози 50 мг збільшує метаболічні ускладнення і рідко має терапевтичний ефект.

Комбінована терапія. Якщо потрібна комбінована терапія для лікування артеріальної гіпертензії, дозування може бути скоригована, в першу чергу, при застосуванні кожного препарату окремо.

Стабільна хронічна серцева недостатність (функціонального класу II або III за класифікацією NYHA).

Рекомендована початкова доза становить від 25 до 50 мг / сут, у важких випадках дозу можна збільшити до 100 - 200 мг / день. Звичайна підтримуюча доза є найефективнішою дозою, наприклад від 25 до 50 мг щодня або через день. Якщо реакція виявляється недостатньою, можна додати препарати наперстянки та / або інгібітори АПФ. Набряки.

Мінімальну ефективну дозу необхідно визначати шляхом титрування та приймати тільки протягом обмеженого періоду. Не рекомендується перевищувати дозу 50 мг на добу. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів з легкою формою ниркової недостатності і у пацієнтів літнього віку рекомендується мінімальна ефективна доза Хлорталідон. Протипоказано пацієнтам з кліренсом креатиніну

У пацієнтів похилого віку хлорталидон виводиться повільніше, ніж у молодих здорових дорослих пацієнтів, незважаючи на таку ж абсорбцію. Тому звичайну дозу необхідно зменшувати. При лікуванні хлорталидоном пацієнтів похилого віку необхідно проводити ретельне клінічне спостереження за ними.

Діти.

Препарат застосовують дітям.

Передозування
Симптоми гострого передозування включають нудоту, слабкість, сонливість, гіповолемією, гіпотензія, запаморочення і порушення електролітного балансу, пов'язані з серцевими аритміями і м'язовими спазмами.

Специфічного антидоту Хлорталідон немає. Для зменшення абсорбції застосовують промивання шлунка, викликають блювоту або застосовують активоване вугілля. Слід контролювати артеріальний тиск і водно-електролітний баланс і проводити відповідні коригувальні заходи.

побічні реакції
Шлунково-кишковий тракт: анорексія, нудота, блювання, спазми, діарея, запор, жовтяниця, панкреатит.

З боку нервової системи: запаморочення, парестезії, головний біль, ксантопсія.

З боку крові: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, еозинофілія.

З боку шкіри: пурпура, фотосенсибілізація, висип, кропив'янка, некротичний ангіїт васкуліт (шкірний васкуліт), синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, яка може бути посилена алкоголем, барбітуратами або наркотиками. Дуже рідко можуть виникати аритмії серця.

З боку травної системи: гіпокаліємія, гіпопатріемія, гіпомагнісмія, гіперглікемія, гіперурикемія, підвищення рівня ліпідів у крові, глюкозурія і гіпохлоремічний алкалоз. Інше: спазм м'язів, слабкість, занепокоєння, безсилля. Дуже рідко можуть виникнути своєрідний набряк легенів (респіраторні розлади), алергічний інтерстиціальний нефрит. Якщо виникають помірні або важкі побічні реакції, дозу Хлорталідон потрібно зменшити або скасувати терапію.

Реакції чутливості можуть виникати у пацієнтів з наявністю в анамнезі алергії або бронхіальної астми. Повідомлялося про загострення або активацію системного червоного вовчака при застосуванні тіазидних діуретиків, які структурно пов'язані з хлорталидоном. Однак, про системний червоний вовчак не повідомлялось при застосуванні Хлорталідон.

Термін придатності
2 роки.

Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

упаковка
По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону.

Категорія відпустки
За рецептом.

Діючі речовини
Діюча речовина 1 Хлорталидон
Характеристики
Відпускається за рецептом Ні
Діючі речовини Хлорталидон
Класифікатор АТХ C03B A04 Хлорталідон
Лікарська форма Таблетки
Термолабільний Ні


Написати відгук

    Погано           Добре

Де купити в Києві Дихлор таб 25 мг №30

бул. Леси Украинки, 9
Круглосуточно
На замовлення
ул. М. Тимошенко, 29
08:00-22:00
На замовлення
бул. Т. Шевченко, 36а (36)
08:00-22:00
На замовлення
пр. Соборности, 4
08:00-22:00
На замовлення
ул. Василия Липковского, 25
Круглосуточно
На замовлення
ул. Иоанна Павла II, 16
08:00-21:00
На замовлення
ул. Генерала Алмазова, 2
8:00-21:00
На замовлення
ул. Владимирская 51-53
08:00-22:00
На замовлення