Стрептоміцин (ATX-код J01GA01)

Лікарський засіб

Стрептоміцин порошок 1 г у флаконі 1 шт.

Стрептоміцин порошок 1 г у флаконі 1 шт.

ПрАТ Київмедпрепарат (Україна)
Немає в наявності
Лікарський засіб

Стрептоміцин порошок по 0,5 г у флаконі 1 шт.
Немає в наявності
Рецептурний засіб

Стрептоміцин пор д/р-ну д/ін 0,5 фл

Стрептоміцин пор д/р-ну д/ін 0,5 фл

ПрАТ Київмедпрепарат (Україна)
Немає в наявності

Стрептоміцин (ATX-код J01GA01)

Стрептоміцин (ATX-код J01GA01) належить до групи аміноглікозидних антибактеріальних засобів для системного застосування. Це препарат, який має виражену активність проти широкого спектра грамнегативних та деяких грампозитивних бактерій, а також специфічну дію проти мікобактерій. Його основний механізм полягає в пригніченні синтезу бактеріальних білків, що призводить до зупинки росту мікроорганізмів або їхньої загибелі.

Зазвичай цей засіб застосовується для терапії інфекцій, спричинених чутливими до нього збудниками. Завдяки своїм фармакологічним властивостям, він може бути ефективним при певних видах специфічних інфекційних захворювань, де інші антибіотики можуть виявитися менш дієвими. Форми випуску препарату найчастіше передбачають розчини для ін'єкцій, оскільки речовина погано всмоктується в шлунково-кишковому тракті.

Особливістю використання стрептоміцину є необхідність суворого контролю за станом пацієнта, оскільки аміноглікозиди можуть впливати на функцію нирок та слуховий нерв. Важливо враховувати індивідуальну чутливість організму та можливу розвиток резистентності бактерій при неправильному застосуванні препарату.

Безпечне використання засобу передбачає суворе дотримання режиму введення та термінів курсу лікування. Будь-які зміни в самопочутті під час терапії мають бути негайно повідомлені лікарю для корекції схеми або заміни препарату.

Застосування стрептоміцину можливе лише під безпосереднім наглядом фахівця. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.

  • Пригнічення синтезу білків у бактеріальних клітинах.
  • Ефективність проти специфічних внутрішньоклітинних збудників.
  • Випуск у формі розчинів для парентерального введення.
  • Необхідність моніторингу функції нирок та слуху.
  • Суворе дотримання дозування під контролем лікаря.